ПОКРОВСЬКА
Церква

В селі Плішивець Гадяцького району
Полтавської області. Єдиний в Україні
мурований дев’ятибанний храм,
що зберігся до нашого часу.

previous arrow
next arrow
Slider

Сторінками далекого минулого

Перші люди на території Гадяцького району з’явилися 15-17 тисяч років тому. Про це свідчать археологічні пам’ятки нашого краю. Найдавніші з них належать до доби пізнього палеоліту. Про заняття первісних людей, спосіб життя, вірування, світобачення ми можемо дізнатися з речових історичних джерел, на які багата мала батьківщина.

Про те, що життя існувало на території району ще в часи пізнього палеоліту (в ХV-ХІІІ тисячолітті до нашої ери) свідчить Сергієвська стоянка (с. Сергіївка).Наступним етапом залюднення нашого краю стала епоха неоліту. В цей час на прилеглих територіях до річок Хорол, Сула та Псел проживали представники Лизогубівської археологічної культури. Поселенці займалися мисливством, рибальством, зналися на землеробстві та утримували нечисленну рогату худобу і собак. В селі Сари знайдено неолітичне поселення (гора Корсунка).Яскравим прикладом середнього неоліту є Сергіївське городище V тисячоліття до нашої ери (с. Сергіївка). А пам’ятки культури ямково-гребінцевої кераміки ІV-ІІІ тисячоліття до нашої ери були знайдені в селах Соснівка та Лютенька. До речі, частина поселень епохи неоліту, які розташовані в районі, малодосліджені та потребують охорони.

На межі енеоліту і ранньої бронзи (ХХІV-ХІХ століття до нашої ери) простори Гадяцького краю заселяли племена ямної культурно-історичної спільноти. Назва ця походить від типу поховань — під курганним насипом у ямах, перекритих плахами або кам’яними брилами. У населенні ямного періоду більшість дослідників вбачає племена стародавніх аріїв — індоєвропейську спільноту, яка населяла степові простори Євразії, аж до глибинних районів Персії, Пакистану та Індії. Ймовірно, до ямної культури можна віднести курган, який знаходиться поблизу села Сергіївка.

Бронзовий вік на території Гадяччини поділяють на три культури. Кін. ХVІІ – поч. ХV ст. до н.е. являє собою культуру багатопаликової кераміки, представниками якої є індоарійці, а архітектурні пам’ятки знайдено в селі Плішивець.

XVІ – XV ст. до н.е. — це період зрубної культури, у носіях якої вбачають іранців. Пам’ятки виявлено в селі Рашівка. До фіналу бронзи відносять бондарихинську культуру Х – поч. VІІІ ст. до н.е. Сліди якої теж знайдено в селі Рашівка.


Залізний вік яскраво спостерігається за скіфської епохи. На Гадяччині в межиріччі річок Сула, Хорол та Псел в цей час мешкали племена осілих землеробів та скотарів. Протослов’яни проживали на території села Книшівка в VІІІ-VІІ ст. до н.е.. Вони представляли собою чорноліську культуру. Свідченням активного заселення Гадяцького краю в скіфський час є Книшівське городище VІІ- поч. ІІІ ст. до н.е., що становить понад 20 селищ площею 1,5-3,5 га, розміщених на мисоподібних виступах високого берега. Також науковцями виявлено могильники скіфського часу в селах Броварки та Дученці. А пам’ятки черняхівської культури ІІ-VІ століття нашої ери виявлені в селах Лютенька, Рашівка та Ручки. Носіями цієї культури вважаються праслов’яни.

Початок доби раннього середньовіччя збігається в часі з періодом великого розселення слов΄ян у V-VІІ столітті. На цьому етапі виникають перші слов’янські племінні союзи, тож наш край опиняється у складі Антського племінного союзу. На території Гадяччини віднайдено два поселення Антського племінного союзу в селах Вельбівка та Рашівка. Наступний етап розвитку слов’янства на нашій батьківщині представлений роменською культурою, зокрема, городищами VІІІ – Х ст. в селах Сари, Книшівка, Броварки та Рашівка, що являють собою поселення та безкурганні могильники. Носіями роменської культури були літописні племена сіверян, які розташувалися на півночі Полтавщини, Сумщини та Чернігівщині.

Close Menu
×

Cart